Distilleries - Dalmore

Від обіцянок - до справи. Сьогодні започатковується новий тег, distilleries, і почну з останнього фігуранту n/t - хайлендської винокурні The Dalmore.

The Dalmore - візитка

• Вимовляється: дал-мóр
• Етимологія назви: Велике Поле: Dail – поле, mór – велике (шотландська    гельська мова)
• Регіон: Highlands (нагір’я, верховина, горби – виберіть переклад, який більше до душі)
• Рік заснування: 1839
• Статус: діюча
• Вода: р.Алнесс
• Кількість перегонних кубів: 8 (чотири куби - низьке вино плюс чотири спиртових)
• Потужність: 4,2 млн літрів на рік
• Власник: United Spirits, керуюча компанія – Whyte&Mackey Ltd
• Сайт: thedalmore.com

Винокурня заснована 1839 року у селі Алнесс, близько 32 км на північ від Інвернессу, Александром Матесоном, купцем, що заробив свої статки нелегальним імпортом опіатів з Далекого Сходу. Сам він дистиляцією займатися не став, а відразу здав дистилерію в оренду сім’ї Сандерлендів, яка й займалася нею до 1867 року.  Пізніше винокурня перейшла в управління до братів Маккензі; справи  йшли зовсім непогано, і 1874 року Далмор подвоїв кількість перегонних кубів (з двох до чотирьох) – не сказати, щоб типова на ті часи ситуація. Після смерті засновника 1886 року винокурня була продана Маккензі - братам Александру, Ендрю та Чарльзу. Саме кланові Маккензі, які потому володіли винокурнею понад сто років, Dalmore завдячує своєю емблемою – морда оленя з гіллястими рогами, що присутня тепер on each and every bottle. Історія каже, що 1263 року один з предків клану Маккензі врятував Короля Александра ІІІ від розлюченого оленя на полюванні, за що отримав дозвіл носити Королівську емблему – оленя на обладунках. 

1917 року, під час першої світової війни, акценти і пріоритети змістилися. Замість солодового виробництва у Далморі  військовий флот займався виробництвом глибоководних мін. Залишили Далмор вони тільки 1920 року в руїнах після вибуху та пожежі, і Ендрю Маккензі судився з цього приводу з Королівським флотом, та повного відшкодування домогтися все ж не вдалося.

Зараз Dalmore часто хизується цінами, за якими продається їхній віскі. Так, тривалий час звання найдорожчого віскі носив 62-річний Далмор, проданий 2002 року за 25 000 фунтів, доки згодом ще дорожче не був проданий декантер Макаллану. Далмор не надовго втратив лідерство – минулого року знову-таки 62-річка була продана за 120 000, а три місяці згодом – ще один 62-літній Далмор з особистої колекції головного блендера (купажиста) винокурні Річарда Патерсона був проданий за 125 000 фунтів.

Трохи цікавинок

-Dalmore – перший сингл молт в історії, що був експортований. 1870 рік, Австралія

-тільки з 2002 року з подачі мастер-блендера Річарда Патерсона змінений рецепт дванадцятирічки – відтоді половина спиртів витримується у діжках з-під бурбону. До того Далмор класично зрів виключно в хересних діжках

-на Dalmore один з перегонних кубів удвічі більший за решту, і new-make спирт з нього значно легший, ніж з інших кубів, з яскравим характером цитрусових, фруктів та спецій.

-куби низьких вин замість плавно вигнутої шиї мають плаский верх, а спиртові куби обладнані мідними кожухами, в яких циркулює вода для охолодження спиртової пари

-два тижні на рік дистилюються торфовані спирти з рівнем фенолів 50ppm, а в спекотні літні місяці виробництво скорочується удвічі через нестачу води

-1956 року Dalmore відмовляється від традиційного солодильного току (floor malting), натомість використовує Saladin Box. 1982 року винокурня відмовляється від власного виробництва солоду і починає закуповувати його на Bairds.

З 1960 року Маккензі об’єдналися з давніми партнерами і утворили спільне підприємство Dalmore-Whyte&Mackey Ltd

1996 - JBB Greater Europe купує винокурню. JBB Greater Europe належить компанії Fortune Brands

2001 – Менеджмент JBB Greater Europe викуповує винокурню у власника та перейменовується на Kydal Spirits, а за рік бере стару назву - Whyte&Mackay.

2007 – великий індійський конгломерат United Spirits купує Whyte&Mackay.

З 2004 року на Dalmore діє новий гостьовий центр. Минулого року в розширення й так нещодавно збудованого центру було інвестовано мільйон фунтів.