Laphroaig Vintage 1999 11 years old IB - Signatory

Laphroaig 11 y.o.
Islay
Signatory Vintage, The Un-Chillfiltered Collection
Distilled on 01.07.1999
Bottled on 02.06.2011
Bottle No.: 539 of 737


Колір світло-солом'яний - як волосся на класичних зображеннях білорусів
Ніс потужна атака - насичений торф, дим, кирза - атака сильна, аж здається - годі й надіятись почути за фенолами щось ще. та зась - за ними потихеньку виплива копчений лосось, по тому чути солод, брагу. свіжі яблука. йод, каучук, волоський горіх.
Смак перець, м'ята, торф і дим, сіль - дуже помірно. фруктове асорті - яблуко, ківі, диня. легка кислинка.

Фініш солодко-солоний, приємний, тривалий. копчена риба. і насамкінець - фруктово-солодкий. лайфройгівський!

93

Люблю Айлу, люблю торф, люблю копчену рибу, не можу відмовитися від них навіть літом. Люблю, коли віскі не фарбують. Насичений бурштиновий колір, звісно ж, красивий, але чесний ледь довтавий прозорий тішить око не менше. Цей екземпляр Лафройга - просто чудовий. Дякую, Signatory Vintage і дякую, Діма з Олею! Приїзжайте частіше :)

У Києві в продажі не бачив, а привезли мені цю пляшку з ось цього провінційного німецького магазинчика. Якшо полізли за лінком - покрутіть 3d-панорамку (зачот за оформлення сайту). Нічогенький асортимент як для СМТ, правда? :)

Inverleven, distilled 1991, IB - Gordon&MacPhail

Inverleven
Distilled 1991
Bottled 2009
by Gordon&MacPhail - Distillery Labels
Lowlands

40% alc.

Зразок негоціантського розливу законсервованої 1992 року гуральні Інверлевен, вінтаж 1991 року, розлив 2009 року в серії Distillery Labels незалежними боттлерами Gordon&MacPhail. Хотілося б кілька рядків написати і про винокурню, і про поважних негоціантів - панів Гордона та Макфейла, але вже несила, тож відкладу це до кращих часів, а зараз просто занотую свої дегустаційні враження.

Колір світло-золотий
Ніс ваніль і квашені огірки! найперше і найпотужніше. я все розумію - американський дуб, бурбон, sour mash, але шоб аж настільки? і це головне, шо ви хочете мені сказати? дивно. пробився крізь цю всю квашену трахомудію, сироватку. сухі дерева. скошена трава. лимони. солод. надіп'ємо
Смак лимонна цедра, зелене яблуко. ледве чутно, на рівні напівнатяку - торф. цитрусові. сухе листя. спеції. смак набагато приємніший за аромат
Фініш тривалий, ніжний, компексний фруктово-квітковий. мед, легесенькі ноти перезрілого абрикоса. квіти. мигдаль.

84

Трохи збиває з пантелику ця вся кислість в ароматі, треба буде обовязково пере-покуштувати. Нотатки я писав з 50-мл семплу, раніше якось був куштував в барі, і на якусь особливу бурбонність того разу уваги не звернув. Правда, то був вже не перший, і навіть не другий дрем. Обов'язково проведу ше дегустацію, як будуть правки - внесу сюди.

У Києві цей віскі продається у Гудвайні за 977 гривень

Vocabulary: IB, Teaspooning

Перед двома наступними дегустаціями – трішки теорії, розділ – вокабулярій/словник. Добровільно беру на себе складну, але важливу місію просвітництва (не дуже знаю, для чого – вся ця інфа є в достатку і англійською, і російською) – але думаю, що для моїх друзів та випадкових читачів блогу, яким цікаво, але які ще не зовсім в темі всього цього віскі-сленгу і не дійшли до того, аби вештатись тематичними ресурсами і шукати інформацію самотужки. 

 

IB, Independent Bottler, негоціант – компанія, яка купує на винокурнях віскі (або частіше – свіжовигнаний ще не витриманий дистилят), витримує його, після чого розливає по пляшках і продає під власним лейблом. Явище цікаве передусім тим, що незалежні боттлери, не маючи власного виробництва (щоправда, є й виключення – кілька дистилерій знаходяться у власності великих акул-негоціантів), можуть запропонувати вам якщо й не новий погляд на улюблені молти, то принаймні новий кут, з якого можна на них подивитися. Не заморочений так сильно, як виробник, на необхідності випуску стандартних релізів, не обмежений вимогами витримувати той самий колір і той самий смак того самого стандартного розливу, маючи всього кілька діжок певного розливу певної гуральні, негоціант відкритий до експерименту з витримкою, з довитримкою, зрештою, з міцністю, і так далі. Звісно, виробники й самі не сплять і намагаються йти в ногу з часом, розширюючи лінійку (часом занадто) і експериментуючи з нестандартними витримками, фінішами тощо, але притаманний негоціантським розливам фльор унікальності та любов до своєї справи цих знаючих людей дозволяють їм триматись на плаву. 

 

Teaspooning – буквально, додавання в діжку сингл молту, яка продається незалежному боттлеру, мінімальної кількості (читай – чайної ложки) іншого молту/зернового віскі/whatever. Викликана ця мерзенна дія тим, що деякі виробники не бажають, аби ще хтось продавав їхній сингл молт з використанням назви самої дистилерії, відбираючи тим самим певну частину покупців. Фактично, чайна ложка іншого віскі, який капнули до двохсотлітрової, скажімо, бочки, на смак особливо не вплине, але дура лекс сед лекс – закон суворий, але це закон, і винокурні своєї мети таким чином досягають, ускладнюючи тим самим життя негоціантам.

BRUICHLADDICH FRIDAY 13TH BLACK ART COMPETITION

Десь посередині між оголошенням про майбутній продаж гуральні та фактичним укладенням угоди, Брукладді проводив такий собі конкурс до п'ятниці, 13 - блек арт компетішн. Для участі треба було заявити щось таке, що мало б якийсь стосунок до магії, чародійства, містики, бла-бла-бла, за бажанням - в архіві новин на сайті компанії легко знайдете умови. Я не полінувався заморочитись, написати текст і зробити фото. Just for fun. (Насправді, мене примусила жінка). Коли підсумки були підбиті, виявилося: приз переможцеві - пляшка Брукладді Black Art мені не дісталася. Але шо добру пропадати? Хай собі текст та фотка потраплять у скрижалі історії звідси.

Have you ever heard about angels? I'm sure you did. But you probably haven't heard about mavkas. 

Mavka is a beautiful female ghost dwelling in Ukrainian woods. Mavkas are believed to be the souls of those who suffered sudden death or committed suicide.

They sing and dance in glades, and mesmerize men to eventually lead them to death. Mavkas do not have physical bodies, but there are several times during the year when they can become "alive", and act and celebrate like human beings, including consuming regular food. One of such days is a holiday of Ivana Kupala, which occurs during the summer solstice...

Once upon a time Mavka saw a young lad right on Ivana Kupala's eve. They started festing, dancing, and jumping over the fire. The celebration went on till dawn, and finally the youngster poured some aromatic gold-colored liquor into Mavka's carved goblet...

When the morning came, Mavka could not make another sip - she became a spirit again, who slowly perished into the dark woods. The lad was woebegone. He asked a village smith to make a beatiful statue

who would look like a mystery girl he met; and so the smith did.

Many years passed... But every year on Ivana Kupala night delicate blue flowers bloom on the cold dark statue of Mavka. Amazingly, at the same night some whisky evaporates from the closed bottles!.. 

Have you ever heard about angels' share? I'm sure you did. And now you know about mavkas' share too.

З надісланих до конкурсу робіт Bruichladdich зробив аццку нарізочку (саундрек до неї - теж витвір одного з конкурсантів):

Suntory вітає Rolling Stones

Японці Suntory підготували новий бленд до 50-річчя Rolling Stones. Лімітована серія, розлита у 150 оригінальних карафок, коштуватиме 500 000 йєн (6300 доларів). До складу бленду входять молти Yamazaki 1962 року (коли й були засновані Роллінги), 1972 року (коли вперше з'явилося знамените лого - рот з висолопленим язиком), 1981 року та Hakushu 1990 року, коли група вперше виступила у Japan's Tokyo Dome. Також до бленду входить зерновий Chita 1990 року дистиляції.

Bruichladdich to be sold

Прочитав учора на форумі російських віскіманів Classicdram про переговори щодо продажу, які ведуться власниками айлівської гуральні Bruichladdich з французьким гігантом Rémy Cointreau. Сьогодні новина вже чи не в усіх віскі-блогах, новинах тощо. Особисто мені трохи жаль. Я з певною пересторогою ставлюсь до схильності нинішнього брухладді до експериментів з продажами молодих віскі за дурними цінами (в першу чергу, мається на увазі Октомор), але більше хвилюють чутки про складнощі у власника (чи співвласника) - негоціанта Murray McDavid, який (знову-таки, з чуток) припиняє свою діяльність і нібито вже не має запасу спиртів. Шкода.

Винокурня Bruichladdich була викуплена групою ентузіастів на чолі з незалежним боттлером Murray McDavid приблизно за 6,5 млн фунтів 2000 року, і виробництво було відновлене 2001 року (на момент придбання потужності гуральні були "законсервовані" з 1995 року попереднім власником). Минулого року вийшов перший десятирічний віскі після відновлення роботи - Laddie 10. Кажуть, зараз Брукладді буде придбаний французами за суму приблизно в 25 млн фунтів.

UPD. Jul 23, sold. £58m

Bourbon I suppose :)